Географічна карта - Чорне місто (Баку) (Cherni Gorod)

Чорне місто (Qara Şəhər) — назва східних районів міста Баку, що раніше були його передмістями, в яких в кінці 19-го — на початку 20-го століття зосередилися підприємства нафтової промисловості.

Внаслідок стрімкого розвитку нафтової промисловості в Баку в другій половині 19-го століття нафтові підприємства займали великі ділянки міських земель. Заводські споруди являли собою хоча й організовану, але в цілому незручну для населення територію з капітальною забудовою, з заводськими трубами, що постійно пускали кіптяву і дим. Думка громадськості змусила губернську владу серйозно поставитися до проблеми розвитку заводського району, який міг перешкодити нормальному зростанню міста. У 1870 році було порушено питання про відвід на вигонних землях міста ділянок під будівництво заводів. Незабаром було прийнято рішення про знесення 147 заводів, розташованих поблизу міських кварталів. Тим самим була ліквідована велика промзона всередині міста.

Для розміщення заводського району в східних кордонах міського вигону в 1876 році був складений проект планування нової території. Тут і були побудовані нові нафтові заводи замість анульованих у межах міста. Будувати заводи за межами цієї території з метою поліпшення санітарних умов у місті суворо заборонялося. Таким чином на відстані понад 2 км від житлових кварталів Баку, частково на пасовищах селища Кишли і на міському вигоні, де розташовувалися городи і сади місцевих жителів, виник новий промисловий район.

До 1880 року в новому районі налічується вже 118 підприємств. До 1905 року тут розташована більшість нафтопереробних виробництв Баку. Саме внаслідок чорних від сажі і диму заводських будівель район дістав свою назву. Ось що пише мандрівник, що побував у Чорному місті в 1890 році: "«Все чорне, стіни, земля, повітря, небо. Ви відчуваєте нафту, вдихаєте випаровування, різкий запах душить вас. Ви йдете серед хмар диму, які закривають небо»"В районі проживала основна частина робітників-нафтовиків. Тут розташовувалися нафтові підприємства, цехи і будинки для робітників. Умови проживання були дуже поганими і різко контрастували з умовами в самому Баку. Заможні громадяни проживали в центрі Баку, де нафтовидобуток і нафтопереробка були заборонені.

Після того як територія Чорного міста в межах проектних меж була вичерпана, нафтопромисловці стали шукати нові зручні для експлуатації землі. Ближче всього до Чорного міста лежали землі жителів селища Кишли, на яких незабаром виник ще одне промислове містечко — Біле місто, що стало продовженням Чорного міста зі сходу. До кінця 1902 року тут розміщувалося до 20 великих нафтоперегінних заводів і торговельних підприємств, пов'язаних з нафтовою промисловістю: заводи Монташева і Ко, Каспійсько-Чорноморського суспільства, хімічний завод Шибаєва та ін. В 1882—1883 роках на межі Чорного і Білого міста братами Нобель побудована Вілла Петролеа — житлове селище для службовців. .

James Dodds Henry пише в 1905 році, що Чорне місто і Бібі-Ейбат — єдині «чорні плями» Баку. Балахани також були нафтовим районом, але розташовувалися тоді за 9 миль від Баку. У Білому місті на відміну від Чорного міста перебували більш сучасні й досконалі нафтопереробні підприємства і там не було такого сильного забруднення.

У 1878 році братами Нобель від Балаханского родовища до Чорного міста прокладений перший нафтопровід на території Російської імперії.